В’язання джгутів спицями та гачком – схеми для початківців з описом в’язання кіс, аранів та джгутів + візерунки

В’язання джгутів робить вироби більш ефектними. В’язання джгутів у вигляді незвичайних візерунків надає додаткову привабливу об’ємність.

При в’язанні подібного малюнка петельки зазвичай пересуваються в один із боків. Процес не є складним, головне — навчитися правильно переміщувати ячейки.

Содержание

В’язання джгутів: особливості візерунка

До основних особливостей такого візерунка належать:

Часте різноспрямування з нахилами вліво або вправо, що робить джгути обов’язково симетричними на рукавах і передніх частинах виробу;
Щоб уникнути здуття при переході від планки знизу до джгутів, рекомендується під рельєфом додавати по одній петельці. Коли джгут проходить по всьому полотну, після резинки слід рівномірно додати необхідну кількість петель за допомогою скручених петель;
Для спрощення перестановки петель, яка не завжди легка, можна виворітний попередній ряд пров’язувати максимально вільно, з невеликим розтягуванням. Інший варіант — робити накид до задньої частини джгута, який зніматиметься під час самої перестановки;
Ніколи не слід прасувати готовий візерунок праскою — він втратить об’ємність і стане плоским, втрачаючи привабливість. Виріб краще просушувати на плоскій поверхні.

Вибір пряжі

Коли йдеться про жгути з аранами, найкраще використовувати напіввовняну або 100% вовняну пряжу. Це позитивно позначиться на рельєфності та об’ємності виробу. Ідеальною буде пряжа середньої товщини, щоб не витрачати зайвий матеріал і не робити виріб важким. Для роботи краще брати нитку в один склад.

Рекомендовані оптимальні варіанти пряжі:

Пряжа з 49% вовни, решта – акрил, підходить для осінньо‑зимового сезону.
Напіввовняна пряжа, що відрізняється еластичністю та м’якістю. Вона не скочується і не колеться. Для початківців це оптимальний варіант із підходящою товщиною нитки та метражем. Форма виробу прекрасно тримається, а роботу можна виконати товстими спицями. Використовується для холодного часу року у светрах, головних уборах і жакетах.
Пряжа з 10% овечого пуху, 40% вовни, решта – мікрофібра.
100% кашемір. Ціна висока через ручне фарбування, але натуральність волокон робить виріб надзвичайно приємним на дотик, м’яким і тонким.

Спиці та гачок: вибір товщини інструмента

Що стосується спиць, їх радять брати трохи товстішими, ніж зазначено на етикетці виробника, особливо якщо планується в’язка лицьовою гладдю. Полотно з жгутами виходить більш щільним і жорстким. Тому більший діаметр спиць додає виробу одночасно пружності та м’якості.

Те саме стосується й гачка: він ще більше ущільнює полотно порівняно зі спицями. Тому його також варто підбирати більшого розміру.

Умовні позначення в схемах: що важливо запам’ятати?

В’язання жгутів обов’язково передбачає уважне вивчення обраних схем. Узори формуються завдяки послідовному пров’язуванню певних петельок у визначеному порядку.

Зазвичай спочатку пров’язують наступні петельки, а потім – перші. Спосіб в’язання визначає сторону нахилу жгута. Часто потрібна додаткова спиця, і не одна, якщо в узорі велика кількість петель.

Коли потрібно буде розбирати схеми, обов’язково знадобляться знання умовних позначень. Для цього існує спеціальна таблиця, яка має бути під рукою в потрібний момент, щоб полегшити роботу з узорами.

Цю таблицю час від часу потрібно оновлювати новими позначеннями, щоб правильно переплітати петельки під час в’язання жгутів.

Схеми в’язання жгутів спицями для початківців

Светр із гарним узором

Початківцям буде нескладно зв’язати светр із простим, але красивим узором жгутів за наступним описом:

Для початку в’яжеться планка із 61 петлі – це узор 1.
В останньому ряду планки рівномірно додаємо 7 петель.
Далі працюємо на більш товстих спицях, в’язання ведеться другим узором за схемою до висоти 35 см.
Для пройми закриваємо по 2 петлі два рази з обох боків.
На 55 см залишаємо посередині 18 петель для горловини, решту закриваємо окремо з кожного боку.
Виконується так само, як спинка.
Горловина починається на 50,5 см від низу.
Набираємо 29 петель.
Планка в’яжеться узором 1 близько 12 см.
В останньому ряду планки рівномірно додаємо петлі до 42.
Далі в’яжемо другим узором за схемою, одночасно робимо скоси: додаємо по 1 петлі в кожному 8-му ряду 6 разів до висоти 54 см.
Спочатку по 36 см з обох боків;
Потім по 3 петлі чотири рази через два ряди;
Залишкові 24 петлі закриваємо на 42,5 см від набору.
Зшиваємо плечові шви.
Воротник-стійка: набираємо 56 петель по краю горловини.
В’яжемо узором 1 вкругову протягом 6 см.
Після вшивання рукавів зшиваємо бокові шви.

В’язаний шарф із об’ємною косою

В’язання жгутів на різних шарфах дозволяє створювати справжні шедеври — теплі аксесуари, що зігрівають у холод і прикрашають власницю. Початківцям буде нескладно впоратися з такою роботою за наступним описом:

Набираємо 23 петельки.
В’яжемо платочною в’язкою 10 см.
В останньому ряду рівномірно додаємо 4 петлі — отримуємо 27 петель.
Далі робота продовжується за розподільною схемою.
В’яжемо жгут на протязі 170 см.
Потім пров’язуємо ще 10 см платочною в’язкою, попередньо зменшивши набрані раніше 4 петлі — повертаємося до 23 петель.
Закриваємо всі петлі в кінці роботи.

Дитячі рукавички з аранами

Пара теплих рукавичок обов’язково принесе радість і майстрині, і малюкові. Їх легше виконати на п’яти спицях, додавши в якості оригінального орнаменту коси.

Пропонується скористатися наступним описом:

Попередньо, набравши на пару спиць кількість петель, розраховану за розміром долоні, в’яжуть резинку «1 на 1» приблизно 6–9 см;
Далі в’яжеться узор №1 за схемою, чергуючи певну кількість лицьових і виворітних петель;
З тринадцятого ряду залишають отвір для великого пальця — 6 петель;
У наступному ряду ці петлі пров’язують за задню стінку;
У шістнадцятому ряду виконується переплетення для формування коси за описом. Повторюють його в кожному десятому ряду;
Пров’язавши потрібну довжину, рукавичку закривають по 2 петлі, доки не залишиться всього 4 петлі;
На трьох спицях в’яжеться великий палець. Набравши потрібну кількість петель, пров’язують їх до необхідної висоти, після чого роблять убавки та закривають;
Друга рукавичка в’яжеться у дзеркальному відображенні.

В’язана сукня для жінок

Цей необхідний у гардеробі предмет виконують за описом з косами, використовуючи товсту пряжу.

Послідовність дій:

Спинка: набирають 54 петлі на спиці. Після кромки пров’язують 2 виворітні, далі узор за схемою на 20 петлях (тобто 2 раппорти), після дві виворітні і кромка.
Пров’язавши 52 см, між косами виворітні петлі об’єднують так, щоб залишилося всього 51 петля. Продовжують в’язати гладдю виворітними.
Для пройми через 14 см закривають по 3 петлі, далі в кожному другому ряду по 2 петлі, один раз по 1 петлі. Залишається 39 петель.
Плечі закривають після 85 см по 10 петель на кожне плече.
Передня частина: в’яжеться аналогічно. На висоті 80,5 см для вирізу знімають 9 петель, сторони завершують окремо.
Виріз оформлюють так само, як для спинки.
Рукави: набирають 22 петлі. Пров’язують 4 ряди платочною в’язкою, далі гладдю виворітними. Розширення виконують за викрійкою.
Після 50 см закривають петлі так: по 3 петлі — двічі, в кожному другому ряду по 4 петлі — двічі, решту 12 петель закривають одразу. Другий рукав в’яжеться аналогічно.
Збірка: об’єднують плечі, горловину оформлюють по колу набраними петлями гладдю (25 см) та двома рядами платочної в’язки. Після виконання бокових швів і швів рукавів рукави втачують на місце.

Пов’язка на голову з найпростішою косою

Для такої пов’язки зручно використовувати гачок, який підходить до товщини пряжі. Цей аксесуар завжди користується популярністю. Робота виконується наступним чином:

Наберіть непарну кількість петельок повітряною ланцюжком.
Перший ряд в’яжіть стовпчиками з накидом.
Усі наступні парні ряди в’яжуться без накиду, вводячи гачок одразу під дві частини петлі попереднього ряду.
У третьому ряду для підйому повторюйте послідовність: 1 стовпчик без накиду, стовпчик рельєфний з накидом, 1 стовпчик без накиду.
П’ятий ряд виконується так само, як третій: гачок вводьте під стовпчики третього ряду, а між ними в’яжіть стовпчики без накиду.
Продовжуйте в’язання до необхідної довжини смуги, залишивши близько 4 см менше від обхвату голови — це потрібно для подальшого розтягування пов’язки.
Для формування переднього жгутового перехрестя краї пов’язки виверніть на лицьовий бік, загніть краї вгору та складіть їх удвічі, вставивши один у другий.
Для зшивання використайте нитку з голкою, яка здатна проткнути одночасно чотири шари без пропускання петельок.
Після того як пов’язку вивернете назад, вона готова до носіння.

Кардиган з класичним жгутом

Традиційний візерунок жгута чудово підходить для простого кардигана. Виконується він за наступним описом:

Наберіть на спиці розраховану кількість петельок, наприклад, 58.
В’яжіть резинкою 1×1 8 см.
По 5 петельок на початку та в кінці ряду в’яжіть платочною в’язкою.
Решту петель в’яжіть лицьовою гладдю.
9-й ряд: усі петлі між кромочними — лицьові.
10-й ряд: після 4 лицьових петлі в’яжіть виворітними — 48 петельок.
11-й ряд: як 9-й.
Повторюйте ці два ряди до висоти 75 см, потім закрийте петлі.
Наберіть 31 петельку.
В’яжіть 8 см резинкою 1×1.
Далі в’яжіть за схемою: чергуйте платочну в’язку та візерунок «Жгут».
По висоті поличка повинна збігатися з висотою спинки.
В’яжуться до висоти 47 см з убавленнями, без візерунка жгута.
Після завершення всіх деталей їх послідовно з’єднують.

Арани з шишечками

У таких узорах простими елементами стануть горбочки та шишечки. Проте знадобиться певна вправність.

Опис:

Спочатку в’яжеться потрібна кількість ланцюжків з однієї петельки, чергуючи виворітні та лицьові петлі.
Потім полотно час від часу повертають. Так утворюється необхідна кількість рядів для «шишечки».
На завершення всі петлі, що входять до цього елемента, просто пров’язуються разом.

Красиві в’язані гетри

В’язання жгутів цілком підходить для гетрів. Причому це можна освоїти навіть у техніці виконання гачком. Запропонована модель ідеальна для осені. У складі пряжі бажано, щоб була шерсть з акрилом.

Опис наступний:

В’язання виконується по колу. Зменшень і прибавок немає. За рахунок візерунка з жгутами низ виробу буде розширеним.
У ряду набирається близько шістдесяти повітряних петель, щоб потім утворити з них коло.
У кожному ряду для підйому робляться підйомні петлі. По краю прокладається ряд стовпчиків без накиду, щоб край виглядав акуратно.
Далі виконується візерунок «жгут-колосок» до необхідної висоти.
Пропонується повторювати все з другого ряду. У наступних рядах потрібно замінити стовпчики з накидом на увігнуті.
Робота завершується у четвертому ряду за допомогою пишних стовпчиків.

Жгут із вертикальним візерунком

Зазвичай вертикальне розташування жгутів вважається класичним і традиційним. Воно дозволяє виробу набувати привабливості та об’ємності у потрібних місцях.

Як вдалий приклад можна розглянути один із найпоширеніших варіантів – «ледачий жгут»:

На один раппорт відводиться шість рядів по п’ять петельок;
Кількість петель набирається кратною п’яти з додаванням ще двох для симетрії, не рахуючи кромочних;
У першому виворітному ряду пров’язуються «після двох лицьових три виворітні»;
У другому ряду після двох виворітних – «дві лицьові, одну зняти та повернути, щоб за роботою залишилася нитка, після чого знову дві виворітні»;
У третьому – те ж саме, тільки нитка тепер буде спереду роботи;
Таке чергування продовжується у всіх наступних рядах;
Потім узор повторюється необхідну кількість разів з першого по шостий ряд.

Поради досвідчених майстринь

Для того, щоб узор вийшов абсолютно правильним, передусім слід освоїти виконання основних видів петель. Для цього варто розвивати такі якості, як терпіння та наполегливість.

Бажано придбати спеціальні спиці, де по центру є легкий вигин. Додатковий інструмент обирається трохи меншого розміру. Якщо спеціального приладу немає, його можна цілком замінити шпилькою для в’язання.

Основні поради:

Детально вивчити схему, переглянути відео з рекомендаціями;
Для роботи обрати однотонну пряжу, щоб вигідно підкреслити рельєф;
Використовувати спеціальні маркери, щоб не заплутатися в узорі.

В’язати жгути цікаво. Крім того, вони надають виробу додатковий ефектний об’єм у потрібних місцях, вигідно підкреслюючи особливості привабливої фігури.