В’язання щільних візерунків спицями та гачком — прості схеми з описом плетіння гарних щільних узорів
В’язати щільні візерунки набагато зручніше спицями, ніж гачком. Такі візерунки дають змогу створювати безліч цікавих і практичних речей.
Одяг можна прикрашати вишивкою з латками або аплікаціями зі стрічками. А можна й зовсім нічим не декорувати — просто насолоджуватися її приємним теплом.
Особливості щільних візерунків
В’язати щільні візерунки значно зручніше, коли нитки складають удвічі або навіть утричі. Це найвдаліший варіант для початківців.
У деяких випадках без таких щільних узорів просто не обійтися. Це стосується, наприклад, зимових шапок, м’яких іграшок, а також демісезонних пальт.
Що стосується недоліків, то передусім варто згадати значну витрату матеріалу та трудомісткість самого процесу. Часто здається, ніби полотно зовсім не змінюється, хоча робота триває. У таких ситуаціях радять трохи змінити щільність в’язання — почати робити петельки ширшими.
Під час в’язання щільних узорів можна чудово розвинути не лише акуратність, а й уміння перевіряти себе та бути уважним. Орнамент виходитиме чітким і гарним тоді, коли точно дотримуватися запропонованих схем.
Починати виконання майстер-класу варто з попереднього ознайомлення з тими прийомами, які найчастіше використовують на практиці. Коли ці навички добре засвоєні, жодна схема згодом не викликатиме труднощів.
При цьому можна сміливо користуватися будь-яким із малюнків, навіть якщо з часом їх стає дедалі більше.
Техніки в’язання
Щільні візерунки зазвичай в’яжуть, використовуючи такі техніки:
- у вигляді фактурного плетіння;
- впорядкованою «шахматкою»;
- з ефектом діагонального плетіння та виразної фактурності;
- платочним в’язанням або його варіаціями тощо.
Майстер-клас з в’язання щільних узорів спицями та гачком
Простий плетений стібок
Дуже цікаво виглядає узор із незвичною, трохи рельєфною структурою. Така фактурна в’язка чудово підходить, коли потрібно створити теплі речі для жінок чи дітей, а також різноманітні аксесуари, подушки та пледи.
Опис:
- Набрав на спиці попередньо парну кількість петель, у першому ряду всі петлі пров’язуємо лицьовими.
- У другому ряду – після кромочної знімаємо пару петель, які після зворотного повернення пров’язуються лицьовими, далі знову кромочна.
- У третьому ряду повторюємо схему: одна виворітна, наступну петлю знімаємо, нитка залишається позаду.
- У четвертому ряду діємо так: після зняття однієї петлі наступну пров’язуємо лицьовою, тримаючи нитку перед виробом.
- Далі просто повторюємо всі описані ряди у зазначеній послідовності.
Кардиган з узором із тонкої пряжі
Коли вже є певні вміння у в’язанні спицями, можна сміливо братися за створення справді ексклюзивної речі — розкішного й теплого кардигана. Він виходить дуже затишним завдяки щільному візерунку зі знятими петельками. Назва цього візерунка — «зигзаг».
Модель вийде модною й стильною, якщо спершу підготувати викрійку та ознайомитися з описом в’язання кардигана.
Узор простий у виконанні, тож ним цілком можуть скористатися й початківці майстрині.
Опис «зигзага»:
- Набираємо кількість петель, кратну чотирьом. Додаємо одну петельку для симетрії та ще дві кромочні;
- Рапорт складається лише з двох рядів;
- У першому ряду — після кромочної виконуємо таке: після виворітної — лицьову знімаємо непров’язаною, наступну лицьову пров’язуємо разом із накидом. Потім зняту петлю перекидаємо і через лицьову, і через накид; далі — одна виворітна і кромочна;
- У другому — після кромки: після лицьової — виворітна, одну петельку просто знімаємо, після виворітної робимо накид. Заздалегідь знята петля має бути перекинута і через виворітну, і через накид; потім одна лицьова і кромка;
- Після цього потрібно повторювати ці два ряди послідовно.
Щільний узор для маленького килимка
Використовуючи запропонований далі щільний візерунок і тонку пряжу, можна гачком створити чудовий килимок невеликого розміру.
Опис:
- У раппорті три осередки.
- Колір пряжі можна змінювати в кожній парі послідовностей.
- З першого по четвертий ряд пров’язуються сбн.
- У п’ятому – після трьох сбн виконується рельєфний стовпчик, далі йде повтор.
- Шостий, а також восьмий і десятий ряди повністю складаються зі сбн.
- У сьомому – після чотирьох простих стовпчиків треба зробити рельєфний. Повторювати до кінця.
- Для дев’ятого – після простого стовпчика знову йде рельєфний з накидом, а далі: «три сбн, один рельєфний, нак.» – і все це повторюється до завершення ряду.
- Потім у кожному наступному ряду потрібно постійно зміщувати стовпчики з накидом, тобто рельєфні, вліво на одну позицію. Між ними пров’язуються по три прості.
Узор «Льон» покрокова інструкція в’язання
В’язання щільних узорів — заняття для наполегливих і працьовитих майстринь. Зате скільки радості приносить річ, пов’язана акуратно й з душею, особливо в холодні дні. Запропонований візерунок «Льон» зазвичай виконують із використанням знятих, або ж по-іншому — витягнутих петель.
Узорне полотно вирізняється щільністю та дрібною фактурою. Назву цей візерунок отримав завдяки схожості лицьового боку роботи з домотканим лляним полотном. Цікаво, що зі зворотного боку він дуже нагадує добре відомий узор «Рис».
Подібна техніка широко використовується під час в’язання окремих деталей, яким потрібна підвищена стійкість, форма та міцність. У першу чергу це стосується:
- кишень;
- планок;
- п’яток у шкарпетних виробах;
- комірців.
Рапорт по ширині відповідає парі комірок.
За висотою він становить два ряди. Щоб правильно зв’язати початковий зразок, спочатку потрібно набрати на спиці кількість петель, кратну двом.
Опис:
- У першому ряду — після однієї лицьової наступну петлю знімаємо, залишаючи нитку перед роботою.
- У другому — після однієї вив’язаної виворітної також знімаємо наступну. Тут нитка вже залишається за роботою.
- Далі узор повторюється, починаючи з першого кроку.
Светр для жінки з візерунком «Ланцюжок»
«Ланцюжки» дуже цікаво виглядають на виробах, пов’язаних щільною вязкою спицями. Обравши для себе найвдалішу модель светра, далі варто в’язати за поданим описом із схемами та майстер-класом.
Щоб річ вийшла охайною та красивою, спершу варто вивчити й випробувати на практиці візерунок під назвою «Ланцюжки» за таким описом:
- Зразок в’яжеться з парної кількості петель.
- З першого по третій ряд усі петлі пров’язуються лицьовими.
- У другому ряду вони пров’язуються вже виворітними.
- У четвертому ряду кожну пару петель потрібно пров’язати лицьовою за передню стінку.
- У п’ятому з однієї петлі, навпаки, слід вив’язати дві лицьові: одну — за передню стінку, другу — за задню.
- Шостий ряд пров’язується так само, як і другий.
- У сьомому потрібно повторити в’язання, починаючи з третьої послідовності.
Схема для в’язання по колу
За допомогою гачка можна опанувати чимало цікавих і незвичних узорів. Пропонуємо один із таких варіантів — він вирізняється підвищеною щільністю та приємною товщиною полотна.
Завдяки йому виходять чудові зимові:
- рукавички й шкарпетки;
- шапочки;
- оригінальні чобітки.
Якщо говорити про різні добірки, саме цей варіант майстрині вважають найтеплішим. Ще одна особливість такої в’язки — це виконання по колу, причому з використанням ниток різних відтінків. А що до третьої особливості, тут петельки доведеться пров’язувати зовсім незвичним способом.
Опис:
- Перший ряд складається з простих стовпчиків. Після його завершення слід змінити нитку, з’єднавши першу й останню комірку за допомогою сполучної петлі.
- У другому ряду — після однієї повітряної петлі для підйому потрібно «без накиду пров’язати два стовпчики в петлю нижнього ряду, після чого пропустити одну». Такий раппорт повторюється до нитяної позначки. Завершивши послідовність, міняємо нитку на той колір, з якого починали, з’єднуючи кінцеву та початкову комірки.
- У третьому — після однієї петлі для підйому гачок слід ввести під четверту за рахунком напівпетельку білого кольору. Далі — у ту петлю, яку спеціально пропускали в попередньому ряду. Саме сюди потрібно пров’язати два стовпчики без накиду. Раппорт повторюється по всьому колу. Після завершення ряду дві крайні петлі з’єднуються ниткою іншого кольору.
- У четвертому — після однієї повітряної для підйому гачок вводиться під четверту напівпетельку за рахунком, а потім — між стовпчиками без накиду. Цей раппорт також повторюється до кінця кругового ряду.
- Далі послідовно повторюємо описані чотири ряди.
Щільний та об’ємний візерунок «Коса»
Характерна об’ємність і щільність створюється завдяки вив’язаним на полотні косам. Тут зазвичай застосовують спеціальні перехрещування. Щоб виконати найменший рапорт на восьми петельках, можна скористатися таким описом:
- Набираємо кількість петель, кратну восьми. Окантовку виконуємо платочною в’язкою. За бажанням це може бути резинка, гладь або «рис». Далі йде схема, де між парами виворітних пров’язуються чотири лицьові;
- Другий і всі парні ряди в’яжемо за малюнком;
- У третьому ряду — після двох виворітних на допоміжну спицю знімаємо дві петлі та залишаємо їх перед полотном. Після двох наступних лицьових повертаємо зняті петлі на спицю й пров’язуємо;
- П’ятий і сьомий ряди виконуються за схемою. У дев’ятому знову робиться перехрещування, але цього разу з розміщенням знятих петель за роботою.
Шаховий узор
Цікавий візерунок у вигляді шахових клітинок виходить, якщо дотримуватися такого опису:
- У першій послідовності йде пара кромочних. Далі чотири пров’язуються лицьовими і стільки ж — виворітними;
- Наступні три ряди в’яжуться за малюнком;
- У п’ятому — навпаки: замість лицьових виконують виворітні.
У багатьох моментах «шахматка» схожа на плетінку, лише об’єм полотна тут буде не таким виразним.
В’язання шарфа з щільним візерунком
Початківцям буде зовсім неважко самостійно розібратися у створенні шарфа з використанням щільного візерунка за таким описом:
- Набравши потрібну кількість петель, у перших п’яти рядах пров’язуємо лицьову гладь.
- Далі відокремлюємо дванадцять петелек під «косу», п’ять — під виворітні, знову косу — і так повторюємо далі.
- Роботу продовжуємо, доки шарф не досягне бажаної довжини.
- Коса виконується з восьми петель за схемою та описом.
- Усі «коси» мають бути спрямовані в один бік, тож перекручування петель слід робити однаково — або завжди за роботою, або завжди перед нею.
Зразок узору: як правильно зв’язати?
Контрольний зразок зазвичай в’яжуть невеликим фрагментом обраного візерунка на спицях. Рисунок визначають наперед. Розмір готового зразка, як правило, не перевищує десяти–п’ятнадцяти сантиметрів у квадраті.
На практиці зазвичай набирають приблизно десять–двадцять петель і пров’язують близько п’ятнадцяти–двадцяти рядів.
Після розрахунку зразка потрібно набирати не лише певну кількість петель, а й додати ще по дві кромкові. У подальшому в’язанні вони не враховуються.
Що обов’язково слід враховувати під час в’язання щільних узорів?
Насамперед варто добре опанувати виконання всіх потрібних видів петель, а саме:
- лицьових та виворітних;
- джерсі;
- з перехрещуванням;
- англійським способом;
- витягнутих.
Подібне в’язання змушує зосереджуватися на всіх дрібницях. Лицеві, наприклад, можна пров’язувати і за передню, і за задню стінку — а це вже зовсім різні способи виконання.
Пропонується трохи потренуватися на простіших зразках, перш ніж переходити до складних щільних орнаментів, які з часом обов’язково почнуть вдало виходити. Наприклад, замість кіс можна попрацювати з «шишечками», а англійську резинку замінити на класичну.
Підбірка схем — і простих, і складніших орнаментів — чудово допомагає опанувати самі ази. Окрім того, відкриваються зовсім нові прийоми, які згодом дадуть змогу доповнити гардероб оригінальною кофтинкою чи жакетом, а може, й светром. Варто пам’ятати, що будь-який різновид узору цілком підійде й для літньої речі.























































































