Філейне в’язання гачком — прості майстер-класи для початківців з описом техніки та гарними схемами узорів

В’язання гачком — це дуже корисне й захопливе заняття, яке дарує можливість створювати гарні речі власними руками. Обираючи техніку в’язання гачком, не можна оминути увагою і філейне в’язання.

Ця техніка чудово підходить для навчання початківців, адже відрізняється простотою виконання. Проте й досвідчені майстрині часто звертаються до неї, адже за допомогою філейного в’язання можна створювати химерні візерунки, які зовсім не виглядають простими.

Філейне в’язання: опис техніки

Вироби, виконані у техніці філейного в’язання, виглядають легкими й повітряними, нагадуючи мереживо з дрібною сіткою. Деякі клітинки цієї сітки залишаються порожніми, а інші — заповнюються петлями.

Існує велике розмаїття схем філейного в’язання, тому клітинки можуть мати різну форму. Класичною вважається квадратна форма — саме з неї радять починати освоєння техніки майстриням без досвіду.

Більш складні схеми філейного в’язання передбачають створення ажурного полотна з ромбоподібними клітинками. Таке полотно виглядає дуже оригінально й пасує до більшості виробів.

Існують також схеми з шестикутними клітинками на полотні. Вони вважаються найскладнішими, тому не підходять для початківців. Отже, починати краще з класичних схем, а вже потім переходити до більш складних варіантів.

Цікаво, що раніше цю техніку часто використовували для в’язання фіранок і скатертин. Вишукані візерунки ставали чудовою окрасою будь-якого інтер’єру. Саме тому філейне в’язання користувалося великою популярністю серед жінок.

Правила вибору пряжі для філейного в’язання

Перш ніж безпосередньо розпочати в’язання, потрібно правильно підібрати пряжу. Для будь-якої техніки рукоділля це має вирішальне значення. Саме від вибору ниток залежить зовнішній вигляд виробу та тривалість його служби.

Для філейного в’язання ідеально підходить льон або бавовна. Це пояснюється тим, що їхня товщина є оптимальною для чіткого відтворення візерунка. Найкращим вибором буде пряжа, у якої довжина нитки становить 400–650 метрів на 100 грамів.

На ринку представлено безліч виробників пряжі, тож із вибором зазвичай не виникає труднощів. Обираючи пряжу, варто дотримуватися кількох простих правил:

• надавайте перевагу таким кольорам, які не лише яскраві, а й стійкі до вигорання на сонці. Це особливо важливо під час вибору пряжі для в’язання одягу;
• економна витрата ниток — ще одна важлива умова під час створення виробів;
• пряжа не повинна розшаровуватися або надмірно розтягуватися, якщо це не є особливістю її складу.

Звісно, варто зважати й на вартість пряжі. Надто дорога пряжа не завжди є обов’язковою умовою якісного виробу. Деякі виробники свідомо завищують ціну, тому краще заздалегідь ознайомитися з асортиментом на ринку та обрати оптимальний варіант.

Поради, як правильно обрати гачок для в’язання

Після того як ви обрали пряжу, потрібно визначитися, яким саме гачком будете в’язати. Існує кілька основних різновидів гачків:

• Пластикові — найдоступніший варіант, тому їх часто обирають початківці. Добре підходять для роботи з тонкою пряжею. Основний недолік — невисока міцність, через що гачок може швидко деформуватися або зламатися.
• Металеві — відзначаються чудовою міцністю та легким ковзанням нитки, що значно спрощує процес в’язання. Єдиний мінус — більша вага, через що під час тривалої роботи руки можуть втомлюватися.
• Дерев’яні — справжня «золота середина». Робоча частина зазвичай металева, а ручка виготовлена з дерева. Такий гачок не надто важкий, добре лежить у руці й забезпечує приємне ковзання нитки. Саме дерев’яні гачки найчастіше обирають досвідчені майстрині.

Гачки відрізняються не лише за матеріалом, з якого виготовлені, а й за товщиною. У каталогах виробників і продавців вони позначені різними номерами — кожен номер відповідає певному діаметру гачка.

Саме від товщини інструмента залежить щільність і вигляд полотна: тонкий гачок створює більш щільне в’язання, а товстий — м’яке та ажурне. Тому підбираючи гачок, важливо враховувати і тип пряжі, і бажаний результат виробу.

Якщо говорити про вибір гачка для філейного в’язання, то найкращим варіантом стане гачок середньої товщини. Занадто товстим інструментом працювати буде незручно, адже для цієї техніки зазвичай використовується тонка пряжа. Тонший гачок дозволить отримати акуратне, рівне та витончене полотно з чітким візерунком.

Порада! Звертайте особливу увагу на виробника гачка. Не всі компанії, що виготовляють інструменти для в’язання, дійсно дбають про їхню якість. Тому навіть дорога модель не завжди гарантує довговічність і зручність у роботі. Найкраще обирати перевірених виробників, які мають гарну репутацію та позитивні відгуки майстринь.

Схеми філейного в’язання гачком для початківців

Ця техніка в’язання дуже популярна, тому існує безліч найрізноманітніших схем. Кожна з них — справжній витвір мистецтва. Тож не варто хвилюватися, що, обравши найпростішу схему, не вдасться створити щось гарне.

Новачкам у світі в’язання краще не поспішати й починати з основ. Знайомство з філейним в’язанням варто розпочати з простих схем, які ідеально підходять для початківців.

Маленька серветка

У цій техніці найчастіше в’яжуть саме серветки. Тож почнемо знайомство з філейним в’язанням за схемою маленької серветки.

1. Зробіть ланцюжок із 7 повітряних петель.
2. Пров’яжіть стовпчик без накиду (СБН) у кожну з перших чотирьох петель, потім зробіть 3 повітряні петлі пропуску. Після цього пров’яжіть СБН у решту трьох петель ланцюжка.
3. Поверніть роботу і зробіть 3 повітряні петлі підйому. Далі пров’яжіть СБН у кожен із трьох СБН попереднього ряду. Наприкінці ряду виконайте ще 3 повітряні петлі і знову пров’яжіть СБН у останній СБН попереднього ряду.
4. Повторюйте ці дії, доки серветка не набуде бажаного розміру.

Зверніть увагу: кожен новий ряд додає по одному стовпчику в кожній із чотирьох секцій візерунка.

Пам’ятайте, що останній ряд обов’язково потрібно дов’язати до кінця, а вже потім обрізати пряжу, залишивши невеликий хвостик для закріплення нитки.

Прямокутна скатертина

Скатертина, виконана у техніці філейного в’язання, виглядає надзвичайно витончено. Саме тому вона чудово підходить для декорування інтер’єру.

Такий текстиль стане функціональною окрасою оселі й обов’язково приверне увагу, викликавши захоплення у гостей. При цьому зробити його власноруч зовсім не складно.

Перш ніж розпочати роботу, слід визначити, який саме розмір скатертини буде найзручнішим. Далі потрібно розрахувати кількість клітинок, що складатимуть основу візерунка за схемою.

Зазвичай для філейного в’язання використовують відразу кілька ланцюжків. Це допомагає повністю розкрити малюнок. Кількість таких ланцюжків має бути кратною кількості клітинок у візерунку.

1. Роботу завжди починають із центрального ланцюжка. Спочатку в’яжемо ланцюжок потрібної довжини, обираючи найпростіший візерунок. Немає потреби брати складні схеми — центральний ланцюжок є основою всієї роботи, тому він має бути максимально простим.
2. Для створення візерунка використовуйте стовпчики без накиду (сбн) та повітряні петлі. Кожна клітинка узору утворюється або зі стовпчика без накиду, або з повітряної петлі — залежно від схеми.

Після завершення роботи з центральною частиною можна переходити до в’язання бокових елементів. Додавати їх слід поступово, по черзі.

Великодня іграшка зайчик

В’язані іграшки нині є модним трендом, тому схеми їх створення все частіше привертають увагу як початківців, так і досвідчених майстрів. Особливою популярністю користуються саме великодні іграшки.

Зробити такі іграшки можна й власноруч. Це не забере багато часу, а результат обов’язково потішить. Наприклад, можна зв’язати чарівного зайчика.

Таку іграшку можна використати для оздоблення великоднього кошика або подарувати як святковий презент. Обов’язково слід заздалегідь визначитися, який наповнювач ви використаєте, і підготувати голку для зшивання всіх деталей іграшки.

Починати в’язання будемо зі створення голови та тулуба іграшки. Для цього потрібно:

• зв’язати магічне кільце гачком;
• виконати 6 стовпчиків без накиду (сбн) у магічне кільце;
• у наступному ряду збільшити кількість петель, пров’язавши по 2 сбн у кожен стовпчик.

Таким способом потрібно пров’язати 12 стовпчиків. Після цього можна переходити до в’язання вушок майбутнього зайчика:

• набираємо 6 повітряних петель;
• починаючи з 3-ї петлі, пров’язуємо стовпчик без накиду в кожну з 4-х наступних петель;
• складаємо вушко, щоб воно мало природну форму, і закріплюємо кінець пряжі.

Залишилося зв’язати лише лапки й хвостик. Спочатку робимо хвостик: для цього набираємо 5 повітряних петель.

Починаючи з другої петлі, пров’язуємо стовпчик без накиду в кожну з решти 4 петель. Лапки бажано зробити трохи довшими, щоб іграшка нагадувала класичних звіряток, виконаних у техніці амігурумі.

Коли всі частини зайчика будуть готові, можна переходити до складання іграшки. Для цього всі деталі слід зшити між собою за допомогою звичайної голки.

Літня туніка у техніці філейного в’язання

Щоб зв’язати туніку, потрібно заздалегідь визначитися з її розміром і підібрати оптимальну кількість петель. Використовувати можна найрізноманітніші схеми. Наприклад, наведена нижче схема чудово підходить для літнього варіанту. Така туніка гарно пасуватиме до будь-якої фігури.

Коли всі елементи туніки будуть готові, залишиться лише виконати збирання. Зшивати виріб потрібно дуже акуратно, щоб шви залишалися непомітними.

Жіноча кофта з візерунком

У техніці філейного в’язання можна створити й жіночу кофту з красивим візерунком. Для цього найкраще використовувати прості схеми з трикутними комірками.

Схема, подана нижче, забезпечує чіткий і добре помітний візерунок. Важливою умовою є щільне пров’язування всіх петель.

Так само потрібно чітко дотримуватися схеми й в’язати стовпчики без накиду саме там, де це зазначено. Адже від цього залежить, наскільки виразно буде видно візерунок.

Стильні фіранки

Надзвичайно красивими й легкими виходять фіранки, виконані у техніці філейного в’язання. Вони можуть бути як короткими, так і довгими — усе залежить лише від уподобань майстрині.

Розглянемо просту схему для коротких фіранок із химерним візерунком. За цією ж схемою можна в’язати й короткі штори.

1. Спочатку в’яжемо ланцюжок із повітряних петель.
2. У першому ряду залишаємо 2 заповнені клітинки, а 10 робимо порожніми.
3. У другому ряду змінюємо співвідношення: тепер має бути 8 порожніх і 4 заповнені клітинки.
4. Далі потрібно ще на 2 зменшити кількість порожніх клітинок і відповідно збільшити заповнені.
5. У четвертому ряду пров’язуємо 8 заповнених і 4 порожні клітинки.

Зверніть увагу! На початку кожного ряду перший стовпчик обов’язково слід замінювати трьома повітряними петлями.

Дотримуючись такої схеми, потрібно пров’язати полотно потрібної довжини, а потім з’єднати всі в’язані колечка в один ряд.

Доріжка для коридору

Майстрині часто використовують техніку філейного в’язання і для створення красивих доріжок, які можна покласти в коридорі. При цьому схема в’язання багато в чому схожа на ту, що була подана вище.

Також можна розглянути кілька інших варіантів, які чудово підійдуть як для початківців, так і для досвідчених майстринь. Малюнок на таких доріжках виходить оригінальним і запам’ятовується.

Філейне в’язання для блузки

Жіночі блузки, виконані у техніці філейного в’язання, можуть виглядати надзвичайно стильно та сучасно. Ця техніка відкриває широкі можливості для створення найрізноманітніших візерунків.

Наприклад, можна зв’язати красиву блузку з короткими рукавами та квітковим узором за схемою, поданою нижче. Кількість заповнених клітинок у ній мінімальна, тож така блузка чудово підійде для спекотної погоди.

Візерунок простий, але виглядає дуже гармонійно. Ба більше — таку блузку можна зв’язати й для дівчинки-підлітка. Для в’язання бажано обирати легку пряжу, яка не паритиме влітку.

Легка й зручна блузка

Це ще один варіант легкої блузки, що чудово підходить для носіння в теплу погоду. Але за бажання можна зробити рукав довшим — тоді модель стане універсальною.

Оздобленням такої блузки стане відомий і улюблений багатьма візерунок «виноградне гроно». Нижче подано схему з позначеннями та приблизною кількістю петель.

Пам’ятайте, що кількість петель може змінюватися залежно від розміру виробу. Тому спершу потрібно зняти мірки, а вже потім переходити безпосередньо до в’язання, заздалегідь визначивши оптимальну кількість петель.

Велика сітка

Такий тип візерунка популярний серед любительок створювати оверсайз-вироби, адже він ідеально для цього підходить. Велику сітку також використовують для в’язання шалей і накидок.

Для роботи можна брати як товсту, так і тонку пряжу, але вона обов’язково повинна добре тримати форму. Адже саме від цього залежить, чи буде виріб акуратним, чи втратить форму.

Майстер-клас: як зв’язати подушку у техніці філейного в’язання

Щоб зв’язати подушку, потрібно заздалегідь визначитися з її розміром та підібрати наповнювач. Краще віддавати перевагу натуральним матеріалам, особливо якщо подушка призначена для маленької дитини. Оскільки подушка має добре тримати форму, обираємо для роботи щільну пряжу.

1. Розрахуйте довжину ланцюжка відповідно до розміру подушки.
2. Зв’яжіть початковий ланцюжок, який буде лицьовим шаром подушки.
3. В’яжіть стовпчики без накиду (сбн) та повітряні петлі, створюючи бажаний візерунок. Перекривайте й піднімайте петлі відповідно до схеми.
4. Коли лицьове полотно буде готове, переходьте до вив’язування ізнаночного боку. Він має бути таким же, як і лицьовий.
5. З’єднайте обидві частини подушки, залишивши невеликий край для вставки наповнювача. Після того як наповнювач буде вставлений, зашийте залишений край.

За бажанням подушку можна зробити зі застібкою. Це дуже зручно та функціонально, проте зовсім не є обов’язковою умовою.

Як бачите, філейне в’язання зовсім не є складним. Опанувати цю техніку можна за короткий час. Головною умовою успішної роботи є чітке дотримання схеми.

Фотографії та схеми філейного в’язання гачком