Як намалювати пейзаж олівцем і фарбами — легке покрокове малювання гарного пейзажу для дітей і початківців

Деякі сучасні митці у своїх роботах використовують прийом — фотографування природних пейзажів, щоб згодом на їх основі створити цікаві художні полотна.

Адже природний пейзаж непередбачуваний і змінюється залежно від пори доби та сезону. А фотографії допомагають зафіксувати цю чудову мить, на основі якої художник створює свій пейзаж.

Але також застосовуються прості способи малювання, якими можуть користуватися навіть початківці художники, дотримуючись спеціальних інструкцій.

Пейзаж у художньому мистецтві

Жанр пейзажу в сучасному світі, як і в образотворчому мистецтві, має велике значення.

Адже він дає змогу передати всі чудові миті навколишнього світу — як створеного людиною, так і природного походження.

Слово «пейзаж» перекладається французькою як paysage і вживається в російській мові (а відповідно й українській) у значеннях: місцевість, ландшафтний дизайн, декорація, вид, ситуація, обстановка, стан, панорама.

У світовій художній культурі пейзаж має два значення:

• Стиль образотворчого мистецтва, у якому зображується передусім навколишній світ і природа.
• Окремий художній твір із відповідним зображенням.

У більшості випадків сам пейзаж уособлює дику природу. Або ж — штучний простір природи, створений людиною.

З розвитком мистецтва, появою понять лінійності, перспективи, рельєфності та об’ємності малюнка, пейзаж спочатку стає рівноправною частиною композиції, а згодом виходить на перший план.

Наприклад, у китайському мистецтві природа стала головним дійовим образом. Проте вона не посіла надто велику частку в образотворчому мистецтві. Хоча багато китайських художників вважають людину частиною природи, з якою створюється гармонійна єдність.

Саме це китайські майстри намагаються передати у своїх картинах — почуття та емоції. На основі цього й виник стиль Шань-Шуй (гора — вода).

У цьому стилі зображують небо, гори, пагорби, річки й озера — у будь-якій частині картини. При цьому на всіх полотнах обов’язково присутні вірші або філософські написи.

Що потрібно знати про тонкощі створення малюнка?

Як же намалювати якісний пейзаж? Для цього варто дотримуватися певних правил і опанувати спеціальну техніку малювання.

Краї

Ця техніка допомагає виділити чіткі обриси об’єктів на малюнку, створити приємне тло та підсилити відчуття глибини.
Стиль країв може бути чітким, м’яким або таким, що розчиняється, а лінії — передавати вагу, швидкість і плавність контурів. Зліва визначається центр краю на картині, а справа — товщина обрисів.

Пропорції

На картині узагальнюються всі розміри об’єктів відповідно до усталених уявлень про пропорції. Їх зображають у вигляді помаранчевих ліній зліва та у формі ескізів — справа.

Композиція

Дозволяє передати емоції та почуття в картині.

Освітлення

Дозволяє виділити в малюнку силует предмета, тінь, колір, загадкову ілюзію світла тощо. Зліва світло показує відмінність матеріалу, а справа — спосіб його використання.

Перспектива

На двовимірному аркуші паперу зображають повний контур предмета у вигляді кубиків, кульок тощо — тобто тривимірний простір на пласкій поверхні, побудований на основі двох зникаючих червоних або зелених точок.

Кольори

Подібна техніка допомагає правильно створювати кольори — середні тони, тіні, відблиски; монохроматичні, комплементарні тощо. На малюнку вони подані за спеціальною схемою: у верхній і лівій частині — три колірні кола, що відображають гаму в трьохкольоровій перспективі.

Стиль

Стиль у малюнку формується індивідуально — на основі етичних, історичних, соціальних або символічних чинників.

Ідея

Попереднє створення майбутнього образу малюнка.

Комунікація

Комунікація завжди означає: уміння “читати” картини (розшифровувати тексти, невербальні знаки), передавати особливий зміст, цікаві історії та корисну інформацію.

Тоновий розподіл

У малюнку можна працювати як лінією, так і плямою. Але найбільші труднощі зазвичай виникають саме з тоном. Він буває світлим, середнім або темним — залежно від об’єкта. Завдання художника полягає в тому, щоб передати загальний тональний стан зображуваного предмета — у світлих чи темних відтінках, відповідно до освітлення.

Загалом картини бувають світлі, з легким олівцевим штрихом — у таких роботах шкала використаних тонів мінімальна, із поступовим переходом у світлі відтінки. У подібних зображеннях, окрім тону, можуть використовуватися й лінії — малоконтрастні, висвітлені, без різких штрихів і фактур.

Темні, насичені тоном малюнки за своєю глибиною тяжіють до темної частини тональної шкали. У таких роботах майстри вдало використовують різноманітні штрихи, фактури, лаконічні плоскі темні плями, залишаючи небагато світлих відтінків. Це дозволяє передати різкі контрасти, виразність тіней, зміну об’ємів і точне розташування плоских тіней на предметі.

Малюнки середньої тональності мають більш виразний контраст. У них поєднуються світлі й темні тони відповідно до гармонії або вибудовуються у відтінках середньої тональної насиченості.

Існує три методи малювання в тоні:

• Академічний підхід — штрихування, яке ведеться або за формою від межі світла й тіні, або просто площинно, щоб передати якість освітлення й визначити основні маси тональних плям.
• Метод малювання “від шматка” — спочатку тоном передають об’єм, а вже потім вибудовують деталі всередині зображення.
• Малювання від основного тону.

Освітлення

Як правильно намалювати пейзаж? Щоб якісно передати зображення, потрібно правильно підібрати світло — воно допомагає показати чіткість світлового потоку, його напрям і загальний настрій композиції.

Як правильно намалювати пейзаж? Щоб якісно передати зображення, потрібно правильно підібрати світло — воно допомагає показати чіткість світлового потоку, його напрям і загальний настрій композиції.

Існує кілька видів освітлення: сильне, середнє або помірне, слабке.

• Верхнє світло надає моделі духовності, легкості й піднесеності.
• Нижнє світло створює відчуття тривоги, додає картині загадковості та драматизму.
• Бокове світло підкреслює характерні риси предмета.
• Фронтальне світло (прямо в об’єкт) зменшує об’єм зображення.
• Світло з-за предметів (контражур) виділяє лише силуети, позбавляючи об’єкти об’єму, кольору й внутрішніх співвідношень. Воно надає картині таємничості, відстороненості та монументальності.

Повітряна перспектива пейзажу

Будь-яка зміна фізичних ознак об’єктів — світла, тіні, кольору й відтінків, виразності фактури чи текстури — має назву повітряна перспектива. Вона поділяється на тональну та кольорову.

За її допомогою майстри передають на картині просторову глибину, змінюючи колір і чіткість основних об’єктів. Товщина повітряного шару між предметами не завжди є прозорою — через наявність пилу, вологи чи інших частинок.

Усе це змінює колір і тон моделей, що розташовані в глибині простору, порівняно з об’єктами переднього плану. Майже завжди моделі другого та наступних планів виглядають узагальненими, пласкими й схематичними.

Для передачі простору на картині, малюючи предмети переднього плану, майстри виділяють індивідуальні риси об’єктів: великі форми та деталі, пропорції маленьких і великих частин, характерні, а не усереднені акценти.

Для об’єктів середнього плану фіксують найтиповіші характеристики (великий розмір, маса, простота силуету). Для створення далекого плану використовується ширша схема: деталі та тонка опрацювання зникають (об’єм, рельєф, фактура тощо стають непомітними).

Існує шість правил повітряної перспективи:

• Усі предмети переднього плану малюються з усіма деталями, а віддалені в глибину — у загальних рисах. Близькі об’єкти промальовуються детально, тоді як на дальньому плані вони зображуються у вигляді схем, силуетів, узагальнено, не чітко.
• Близькі об’єкти на передньому плані малюють чітко й різко, а віддалені — розмито, м’яко, умовно.
• На великій глибині у малюнку світлі предмети здаються темнішими, а темні навпаки світлішими. Тому світлі предмети малюють трохи темніше, а затемнені — світліше.
• Усі предмети на передньому плані об’ємні, отже, близькі об’єкти виглядають великими, а віддалені — пласкими.
• Чим далі від художника, тим більше об’єкти «занурюються» в повітряну кольорову атмосферу, ніби у серпанок або туман; колір віддалених предметів насичується кольором повітряної атмосфери (блакитний, сірий, світлий тощо). Щоб передати плановість, передні об’єкти малюють яскравими та насиченими, а дальні — ненасиченими, блідими.
• Предмети на близькому плані пофарбовані яскравими кольорами і малюються різними фарбами, а віддалені — однотонно.

Вчимося малювати пейзаж красиво: покроковий майстер-клас для

Щоб намалювати гарний пейзаж власноруч, підготуйте такі матеріали:

• Папір
• Олівець

Процес виготовлення:

1. Спершу обирається об’єкт майбутнього малюнка. Наприклад, два дерева, що ростуть на пагорбі біля широкої річки.
2. Далі окреслюється лінія горизонту та перспективи.
3. Дерева розташовуються на передньому плані й позначаються у вигляді стовбурів — двох ліній.
4. Після цього малюється лівий берег річки, а потім правий у вигляді звивистої берегової лінії.
5. Оскільки пізньої осені дерева майже повністю втрачають листя, під час малювання особливу увагу приділяють стовбуру дерева, його гілкам та видимій частині коренів.
6. Листя зображується в різних ракурсах: підняте в повітрі, що впало на землю, та на деревах.
7. Щоб підкреслити розташування дерев на пагорбі, виділяється лінія заростей очерету.
8. Сам пагорб інтенсивно штрихується, щоб показати об’єм і фактуру оголеної землі.
9. За допомогою штрихування праворуч малюється дальній план у вигляді розмитого силуету лісу.
10. Далі зображується неспішний плин річки.
11. Після цього малюється дощ, злива та затягнене небо свинцевими хмарами.
12. Потім додається зграя журавлів, що летять на південь весною.
13. Можна також розташувати на дереві павутину з павуком.
14. За допомогою бликів малюнку надається холодний вигляд: сонце майже не гріє, а на опалому листі блищить іній.

Легкий рисунок літнього пейзажу гуашшю

Щоб намалювати літній пейзаж гуашшю поетапно та зацікавити себе процесом, підготуйте наступні матеріали:

• Папір.
• Гуаш або акварель.
• Пензлик.
• Вологі серветки.
• Олівець.
• Скотч.
• Вода у баночці.

Процес виготовлення:

1. Спершу папір закріплюється скотчем, щоб не ковзав.
2. Потім за допомогою олівця аркуш ділиться на три частини. У нижньому лівому куті малюється невеликий берег.
3. Верхню частину зафарбовують яскраво-блакитним кольором як небо, а середню — світло-блакитним. Межа між двома кольорами злегка розмивається, щоб перехід був плавним.
4. Синім кольором проводиться лінія горизонту.
5. Нижню частину асоціюють із морем, тому її зафарбовують голубувато-синім кольором. Додатково наносять сині та білі мазки.
6. У верхній частині праворуч білим кольором малюють хмари.
7. У нижній частині зображують невеликий острів світло-коричневим кольором.
8. У нижньому лівому куті малюють траву трьома відтінками зеленого.
9. Поруч з травою зображують три стовбури пальм. До кожної пальми додають гілки, а за допомогою пензлика малюють листя.
10. Над лінією горизонту малюють сонце, краї якого розтушовують вологою тонкою кистю. Додатково додають відображення сонця на поверхні моря.
11. Наприкінці скотч знімають, і робота готова до перегляду.

Простий малюнок у зошиті ручкою

Щоб гарно намалювати пейзаж із рибкою гелевою ручкою для початківців, можна дотримуватися таких кроків.

Для цього потрібно підготувати такі матеріали:

• Аркуш альбому формату А4
• Чорна гелева ручка
• Олівець

Процес виготовлення:

• Спершу олівцем малюється ескіз рибки.
• Потім тулуб рибки ділиться на частини і розфарбовується.
• За допомогою чорної ручки розфарбовуються всі частини рибки.
• Навколо малюються водорості.

Осінній пейзаж фарбами на альбомному аркуші

Щоб намалювати осінній пейзаж, потрібно підготувати такі матеріали:

• Аркуш альбому.
• Акварельні фарби.
• Склянку з водою.
• Кисті різної товщини та жорсткості (білка або поні №4, №2; щетина №8).
• Воскові олівці.
• Тонований картон сіро-блакитного кольору.

Процес виготовлення:

1. Спочатку на картоні за допомогою воскових олівців малюються дерева: стовбур і гілки.
2. Далі намічається лінія горизонту.
3. На правій частині зображується будинок із огорожею навколо нього.
4. Потім малюються дах і вікна будинку.
5. На деревах зображуються великі листки, а на землі — також. Біля них малюється калюжа.
6. На небі зображуються хмари.
7. Далі рисунок оформлюється по злегка змоченій водою поверхні. Потім за допомогою фарб проводиться тушування неба, землі та простору потрібного кольору. Небо фарбується синім, землю — коричневим, а простір у залежності від поганої погоди — серими, чорними, фіолетовими, коричневими та темно-синіми відтінками.
8. Для фарбування неба використовуються такі фарби: фіолетова акварель, залізна лазур і ультрамарин.
9. Траву малюють із жовтої умбри натуральної та жовтої охри.
10. Стовбур дерева розфарбовується чорною, натуральною умбровою та серією.
11. Оснування будинку фарбується золотистою охрою, стіни — натуральним кольором, дах — темно-червоним каплаком і серією.
12. На задньому плані жорсткою кистю малюються дерева, на передньому плані штрихується трава.
13. Листя на деревах і траві закрашається золотистою охрою.
14. Чорною фарбою підкреслюється листя на деревах і основа стовбура найближчого дерева.
15. Калюжа розфарбовується фіолетовою, лазурною, залізною та ультрамариновою фарбами.
16. Чорним восковим олівцем підкреслюються сірі хмари.
17. Небо штрихується чорним, темно-синім та фіолетовим восковим олівцем.
18. Чорним восковим олівцем підкреслюються стовбур дерева та гілки.
19. Темно-зеленим восковим олівцем штрихується трава, а жовтим підкреслюються тіні на стінах будинку.

Реалістичний пейзаж фломастерами

Як намалювати яскравий пейзаж за допомогою фломастерів, при цьому зобразивши будь-який сюжет: тварин, будівлі, портрет чи природу.

Щоб створити такий малюнок, необхідно підготувати такі матеріали:

• Папір
• Олівець
• Фломастери
• Фарби
• Пензлик

Процес виготовлення:

• Спершу на аркуші паперу малюється будь-який предмет, наприклад, груша, за допомогою олівця. Потім її обводять жовтим фломастером.
• Ліву сторону розфарбовують жовтим фломастером.
• На цей штрих накладають штрихування червоним фломастером.
• На праву сторону наносять легкий штрих білою фарбою, а на ліву — мазки.
• Після цього зверху груші малюють гілочку зеленого кольору з листочком.

Пейзаж із японською сакурою олівцем

Щоб намалювати пейзаж власноруч, потрібно підготувати такі матеріали:

• Простий олівець
• Папір
• Кольорові олівці
• Кисточка
• Фарби

Процес виготовлення:

1. На звичайному аркуші паперу олівцем малюють гілку сакури.
2. Вона повинна мати легкий вигин. На ній з’являються відросточки та шипи.
3. На відросточках зображують бруньки у вигляді кружечків, на яких малюють пелюстки у формі ромашки.
4. На кожній пелюстці роблять легкий штрих від половини до середини.
5. Отримані квіточки обводять червоним олівцем і штрихують від центру до середини пелюсток.
6. Центр штрихується жовтим кольором, на ньому малюють тичинки.
7. Гілку сакури штрихується коричневим олівцем.
8. Після цього за допомогою фарб і пензля наносять легкі мазки на квіточки та гілку.
9. Наприкінці малюють зелене листя.

Пейзаж природи: кольоровий чи ні?

Пейзаж здатний передавати правильний тоновий і кольоровий стан у будь-яку погоду чи час доби з урахуванням освітленості натури та колірних відмінностей етюду.

Загальний тоновий та колірний образ природи – це результат впливу сили загального освітлення, яке підпорядковує собі кольори предметів: вони змінюються як за світлотою, так і за насиченістю.

У сірі дні на малюнку створюється розсіяне освітлення, відблиски, малонасичені контури та слабкі тіні. Об’єм деяких предметів при цьому збільшується, але стає мало помітним. Небо має сірий та сріблястий відтінок.

Переваги кольорових малюнків

Кольорові малюнки завжди створюють яскравий образ, додають життєрадісності та виразності інтер’єру. Вони здатні прикрасити навіть найскромнішу кімнату, вносячи відтінок розкоші та елегантності.

До того ж, красивий малюнок завжди привертає увагу оточуючих і стає центром візуального сприйняття кімнати. Він надає приміщенню унікальний вигляд і підкреслює індивідуальність власника.

До того ж кольорові малюнки чудово прикрашають будь-який інтер’єр.

Переваги чорно-білих скетчів

Працювати з тінями досить непросто. Чим складніша схема тіні, тим більше зусиль потрібно для малюнка через велике різноманіття відтінків. Головне — зрозуміти, який відтінок краще передає глибину та тінь у композиції. Використовуючи ж техніку в чорно-білому тоні, усі ці питання вирішуються одразу.

Пейзаж вважається найпопулярнішим жанром у живописі. Адже саме він здатний передати будь-який барвистий вигляд природних просторів, лісових масивів та гірського рельєфу на будь-якому полотні чи папері. А також на будь-якому предметі меблів або стіні квартири.

До того ж малювання пейзажів допомагає майстру розвивати точний окомір, відчуття кольору та загальне сприйняття світу! Пейзажі завжди залишатимуться однією з найпопулярніших тем для картин і декору будь-якого дому.

Фото намальованого пейзажу