Як намалювати ліс — поетапно малюємо для початківців і дітей гарний ліс фарбами та олівцем

Різні жанри образотворчого мистецтва потребують особливого підходу до творчості. Наприклад, люди часто замислюються над тим, як намалювати ліс. Ця природна зона є типовим прикладом пейзажу — своєрідної панорами навколишньої місцевості, багатої на дерева й кущі.

Звісно, лісова галявина не буде повною без диких тварин, які доповнюють загальну картину.

Типові лісові мешканці — такі як лисиці, вовки, ведмеді чи тигри — стають яскравими акцентами, на які глядачі звертають найбільшу увагу.

Нижче подано корисні приклади малювання пейзажів природи.

Коротко про техніки та прийоми зображення

Завдяки великій різноманітності інструментів художники можуть передавати природні пейзажі у будь-який зручний спосіб. Наприклад, основою можуть бути фарби (акварель, гуаш), кольорові олівці, маркери чи фломастери — усе залежить від віку та уяви.

Професіонали можуть поєднувати кілька підходів, щоб створити гармонійну композицію. А коли мова йде про деякі лісові сюжети, наприклад про гриби, що ростуть на узліссі, у пригоді іноді стають справжні листочки: їхні відбитки на папері чудово виглядають на тлі «землі».

Найоригінальніші роботи також створюються за допомогою кулькових ручок.

За основу також беруть звичні принципи — перспективу, правильний розподіл освітлення й тіней, а також попереднє створення композиції.

Тематичні шкільні малюнки та ескізи

Навчання малюванню найчастіше починається саме з лісових мотивів. Учням цікаво дізнаватися, як правильно зображати природу, які кольори добирати залежно від пори року тощо.

Головний принцип полягає в тому, щоб дати юним художникам певний план дій — орієнтування на зразки тільки вітається.

Картина «Охорона лісу» (2 клас)

Перший варіант поєднує малювання з класичною паперовою аплікацією. Інструкція, як намалювати ліс із можливими шкідливими наслідками, включає такі кроки:

1. На аркуші паперу формату А4 намалювати коричневими штрихами стовбури дерев і гілки.
2. Залишити малюнок висихати.
3. Покласти руку долонею вниз на складений удвоє жовтий аркуш кольорового паперу та обвести її олівцем.
4. Вирізати отримані “долоньки”.
5. Із зеленого паперу вирізати “листя” для ялинок, сосон, беріз тощо.
6. Приклеїти “зелену крону” до “долоньок”. За бажанням прикрасити композицію квіточками.
7. До висохлого малюнка приклеїти “язики полум’я”.
8. Так само приклеїти “долоньки” та зелені “дерева”.

Картина «Захист лісу від пожежі» (3 клас)

Наступний приклад ґрунтується на техніці, що має назву «монотипія». Послідовність роботи така:

1. Скласти аркуш навпіл по вертикалі.
2. На одну половину «полотна» нанести густою фарбою кілька кольорів — червоний, жовтий і чорний.
3. Поки фарба ще волога, накрити її другою половиною аркуша й добре розгладити, щоб фарби змішалися.
4. Розгорнути аркуш і дати малюнку висохнути.
5. Додати чорними фарбами штрихи, що зображують обвуглені дерева.
6. У верхній частині роботи написати: «Потрібно захищати ліс від пожежі».

Плакат на захист лісових тварин (4 клас)

Тут є велика свобода для творчості. Звісно, типовий лісовий пейзаж варто доповнити різними його мешканцями — ведмедями, тиграми, вовками, лисицями, зайцями тощо.

Розміри ватманів дають змогу зобразити цілі гайки в різних техніках виконання — олівцем, фарбами, гуашшю або з додаванням аплікацій. Що ж до теми «захисту», то плакати зазвичай супроводжуються відповідними написами.

Малювання природи гуашшю

Цю фарбу діти знають ще з дитячого садка — саме гуашшю малюки найчастіше надають кольору своїм першим картинкам. Проте для старших школярів варто спробувати різні творчі експерименти, приклади яких наведено нижче.

Гори і ліс

Художники іноді вагаються, як саме намалювати ліс. Найкраще він виглядає на тлі гірської панорами або пагорба.

Відповідно, складність композиції при цьому зростає: до дерев слід «додати» лінію горизонту, за якою вже починаються самі гори.

Алгоритм дій такий:

1. Розділити аркуш на дві частини (перша — для дерев, друга — для далеких гір).
2. Провести лінію горизонту.
3. На передньому плані намітити стовбури й гілки дерев у довільному порядку.
4. Позначити «гори» трикутниками на задньому плані.
5. Додати більше деталей у композицію, за потреби стираючи штрихи гумкою.
6. Розфарбувати готову картину гуашшю. Передній план багато в чому залежить від пори року (білий колір — для зими, тепла палітра — для осені, «зелень» — для літа).

Ведмідь у зимовому лісі

З настанням холодів ці лісові мешканці впадають у сплячку. Тож найкращим варіантом для наступної картини буде зобразити клишоногого звіра, що мирно спить усередині однієї з кущок.

Послідовність роботи:

• За допомогою блакитної та білої гуаші намалюйте “снігові замети” (важливо залишити місце для неба).
• Доповніть пейзаж ялинками та берізкою: для ялинок використовуйте зелену фарбу, а для берізки — намалюйте стовбур і гілки з характерними чорними “плямами”.
• Після висихання основного фону сірим кольором позначте “барліг” ведмедя.
• Коричневою гуашшю нанесіть штрихи, що нагадують силует ведмедя.

Сосновий ліс влітку

Деякі уроки малювання можуть здатися надто складними для юних художників.

Є рішення — спочатку можна малювати саме сосни. Це одне з небагатьох дерев, яке чудово почувається протягом усього року: хвоя залишається на гілках незалежно від пори року.

Спрощений варіант літнього лісу такий:

1. Намалюйте на аркуші довгі стовбури дерев (лінії не обов’язково мають бути рівними чи однаковими за довжиною). Готові штрихи зафарбуйте або заштрихуйте.
2. Проведіть ламані “гілочки”, що відходять від верхніх частин “сосен”. Найдовші з них починаються нижче, а ближче до верхівки стають коротшими.
3. Заштрихуйте уривчастими лініями крони дерев.
4. Додайте тіні на готову “хвою”.
5. Доповніть композицію травою, шишками, кущами та іншими деталями.
6. Розфарбуйте готову картину гуашшю.

Ліс із річкою

У природі рідко можна зустріти пейзаж, поруч із яким не протікає річка. Юним художникам, які працюють із гуашшю, буде цікаво дізнатися, як намалювати ліс із таким виразним елементом.

Саме біля річок живе безліч тварин — це теж чудовий сюжет для малюнка. У наступному прикладі гуаш використовується лише для подальшого «розфарбовування» елементів, адже основна робота виконується кольоровими олівцями.

Порядок роботи такий:

1. Опрацювати фон майбутньої композиції. Його можна поділити на чотири частини — зі світло-блакитного та зеленого кольорів. Найнижчу частину зафарбувати блакитним відтінком, далі нанести зелений, а потім повторити ці кольори для неба й листя.
2. Ліворуч зобразити стовбури дерев із кущами на передньому плані.
3. Після цього перейти до заднього фону й домалювати там більше дерев. Тварин — наприклад, оленів чи зайців — краще розташувати далі від «води».
4. На водній поверхні додати штрихи, щоб створити ефект «дзеркального відображення».
5. Наприкінці домалювати листя (бажано гуашшю), щоб завершити роботу.

Акварельний гай

Ще один знайомий інструмент для багатьох дітей, які люблять малювати. Уся суть зводиться до виконання простих дій.

Насамперед наносять вологі штрихи з мінімальною кількістю білої фарби — так зручно малювати ялинки. Далі беруть темніший відтінок (сірий) і додають більше дерев на передньому плані аркуша.

Останній крок — взяти темно-зелений пігмент і промалювати чіткіші ялинки, щоб завершити композицію.

Пейзаж олівцем

Олівці — чудовий інструмент для створення малюнків природи. Вони дають змогу передати як ніжні переходи тіней, так і чіткі контури. Простим олівцем зручно намічати композицію, працювати з об’ємом і фактурою, а кольоровими — додавати живість і настрій.

Малювання лісових пейзажів у цій техніці складається з кількох етапів, короткий опис яких наведено нижче.

Визначення «композиції» картини

Це перший і найважливіший крок, коли мова йде про зображення лісової галявини чи хащі. Дерева є обов’язковим елементом — причому художнику не варто обмежуватися лише одним їхнім видом.

Наприклад, тополі варто поєднувати з березами, соснами або дубами — так композиція виглядатиме набагато гарніше.

Що стосується елементів на кшталт річок, гір, кущів чи тварин, то ці деталі часто зображують на власний розсуд автора. Початківці зазвичай відводять частини аркуша під перші два пункти, а от досвідчені художники можуть розміщувати їх у довільному порядку.

Виконання начерків

Після визначення основного мотиву в роботу вступають олівцеві штрихи. Прийоми знайомі ще зі школи: наприклад, за основу дерева беруть один прямокутник — прототип «стовбура», до якого додають гілки. Зайві лінії потім стирають, а художник домальовує більше деталей.

Якщо мова заходить про мешканців майбутнього пейзажу, то за основу тварин — наприклад, ведмедів, оленів чи вовків — беруть групи геометричних фігур (найчастіше кола й овали). Деталі, такі як лапи, шерсть, вуха, ніс та інші частини тіла, додають пізніше.

Розфарбовування готового результату

Коли всі ретельно промальовані елементи вже складають єдину картину, у гру вступають кольорові олівці. Звісно, зелені відтінки переважають майже завжди — незалежно від того, зображені хвойні чи листяні дерева.

Що стосується сезонних композицій — осінніх чи зимових, — то палітру варто змінювати відповідно до пори року: теплі відтінки (червоні, помаранчеві, жовті) підходять для осіннього листопаду, а блакитні й сірі — для зимових заметів.

Для тварин варто підбирати природні відтінки: сірі — для вовків, руді — для білочок, бурі — для ведмедів, смугасті — для тигрів.

Приклад реалістичного зображення

Останній варіант більше популярний серед дорослих художників, які присвятили своєму захопленню щонайменше кілька десятиліть.

Для реалістичного сприйняття лісової гущавини характерна велика кількість дрібних елементів, які потребують детального промальовування на «полотні».

Робота складається з таких дій:

1. Намітити ескіз майбутнього гаю — достатньо розташувати окремі дерева, стежки, кущі чи пні на своїх місцях.
2. Розфарбувати основні частини кольоровими олівцями (найяскравішу «зелень», помітні стовбури тощо). Після цього переходять до листя — чим ближче до неба, тим воно світліше.
3. Намалювати гори на далекому плані, потім нанести зелені штрихи трави. Тут важливо користуватися добре загостреними олівцями.
4. Розфарбувати стежку, а потім додати ще кілька дерев на задньому плані. Для реалістичної перспективи підійде прийом штрихування віддалених елементів.
5. Опрацювати інші деталі картини.

Корисні поради та рекомендації

Малювання значною мірою залежить від уяви людини. Тим, хто цікавиться цією темою, варто знати кілька корисних порад про те, як намалювати ліс.

Серед рекомендацій можна навести такі поради:

• Якщо під час роботи використовуються олівці, їх слід добре заточувати (не має значення — перед малюванням чи в процесі).
• Акварельні фарби або гуаш потрібно наносити рівномірно, даючи кожному шару повністю висохнути.
• Якщо в палітрі немає потрібного відтінку, його можна змішати з двох (трьох) наявних.
• До речі, кожну деталь варто розфарбовувати, орієнтуючись на природні кольори справжніх дерев, кущів та інших елементів.

Природні картини користуються популярністю як серед юних художників, так і серед майстрів живопису. Різниця здебільшого залежить від уяви та вміння працювати з інструментами.

Лісові ландшафти — це не просто скупчення зелених дерев чи кущів. Дрібні деталі, як-от річки, гори чи тварини, надають зображенню відчуття завершеності.

Фото намальованого лісу